Азбука імені

Кожна літера має свій смисловий і емоційний відтінок. Сенс імені можна отримати , підсумовуючи сенс кожної букви , при цьому вплив кожної букви в імені не однаковий по силі. Найбільш виражена буква , починаюча слово , потім найбільш чутна і повторювана не один раз. Наприклад, візьмемо ім'я Анна. У ньому дві букви "а" . У всіх мовах це символ початку , бажання щось почати і здійснити. "Н" (та ще подвоєна ) - символ внутрішньої сили , бажання не приймати все підряд , без розбору . Звідси " Анна" - розумна ініціатива .

А - символ початку , спрага духовного і фізичного комфорту.

Б - душевний романтизм , постійність , міцність , пробивні здібності , прагнення фінансово забезпечити своє життя.

В - комунікабельність , зв'язок з життям , єднання з природою. Творча особистість, спрямована в майбутнє.

Г - прагнення до знань , вхід в приховану таємницю , уміння все зрозуміти , увага до деталей , сумлінність .

Д - міркування, обдумування перед початком справи , орієнтація на сім'ю , готовність допомогти , іноді примхливість. Здібності до екстрасенсорики .

Е - потреба до самовираження , обміну ідеями, схильність виступати в ролі посередника , проникливість , вміння входити в світ таємних сил. Можлива балакучість.

Є - енергійність самовираження , емоційність , нестриманість в пристрастях .

Ж - змістовний , не всім відкритий внутрішній світ , імпульс до дії.

З - кругова оборона власного "я" від зовнішнього світу , висока інтуїція , багата уява. Людина іноді поводиться як страус , ховає голову в пісок.

І - тонка духовність , чутливість , доброта , миролюбність. Прикривається зовні удаваній практичністю , ховаючи романтичну м'яку натуру.

К - витривалість , що походить від сили духу , вміння зберігати секрети , життєве кредо "все або нічого " ​​.

Л - тонке сприйняття краси , артистичні таланти , прагнення поділитися своїми знаннями , відчуттями. Попередження своєму власникові не витрачати життя даремно , знайти своє справжнє призначення .

М - турботлива особистість , можлива сором'язливість. Попередження : ви - частина природи , не піддавайтеся спокусі тягнути ковдру на себе.

Н - знак протесту , внутрішня сила , розум , інтерес до здоров'я. Старанний працівник , але не переносить " Даремної праці " .

О - глибокі почуття , уміння поводитися з грошима. Присутність цієї букви в імені показує , що мета людині передбачувана , потрібно тільки інтуїтивно її виділити з суєти існування .

П - багатство ідеями , стійкі думки , турбота про свій зовнішній вигляд . Ця буква направляє розум людини до узагальнень .

Р - здатність не обманюватися видимістю , вникати в суть : самовпевненість , прагнення діяти , хоробрість. Захоплюючись , людина здатна на дурний ризик і іноді занадто догматичним у своїх судженнях .

С - здоровий глузд , прагнення до міцного матеріальному становища ; в роздратуванні - владність і примхливість. Цій людині важливо знайти свій власний шлях у житті .

Т - інтуїтивна , чутлива , творча особистість , шукач правди , не завжди прирівнює бажання і можливості . Символ хреста - нагадування власникові , що життя не нескінченне і не слід відкладати на завтра те , що можна зробити сьогодні , - діяти , використовуючи кожну хвилину ефективно .

У - активна уява , великодушно співпереживає людині , філантроп . Прагнення піднятися на вищий духовний рівень. Нагадування власникові : не будувати утопічних планів і пам'ятати , що не всяку правду можна оголошувати на кожному перехресті : у житті існує невимовне .

Ф - потреба блищати , бути центром уваги , дружелюбність , оригінальність ідей , що містять цінне зерно істини. Задоволення робити людей щасливими. У голові - химерна каша всіх філософських систем . Здатність прибрехати , пустити в справу нібито необхідну брехню з найкращими намірами.

Х - установка досягти успіху в житті власними силами , завоювати авторитет , незалежність. Людина чутлива до того , що говорять про неї люди. Ця буква в імені нагадує про те , що її власник не повинен порушувати жодного закону моралі.

Ц - лідер , не позбавлений домагань , зарозумілості,  але спаяний з традиціями , не здатний існувати на самоті.

Ч - частина , нерозривна з цілим. Дочка горнеться до матері , ніч - до доби .

Ш - уважність до життя , здатність з найменшого натяку, шепоту , шереху оцінювати ситуацію. Скромність і вміння влаштовувати свої справи по-тихому. Розвинуте почуття гумору.

Щ - великодушність , щедрість , здатність до проникнення , розширенню , рушійна сила .

Комерсант - м'якість натури , вміння згладжувати гострі кути відносин .

И - почуття причетності , практична кмітливість, тяжіння до матеріалізму , приземленість духу.

Ь - здатність класифікувати , розділяти , розкладати по поличках.

Ї - вміння бачити підгрунтя подій , виворіт людей , добре володіння мовою в усній мові і на письмі . Цікавість , іноді надмірне , пронозливість . Прагнення показати свою приналежність до " хорошого суспільству " .

Ю - прагнення до істини , ідеали загальної рівності і братерства , здатність до самопожертви і одночасно до жорстоких вчинків , нібито диктують вищими міркуваннями .

Я - відчуття власної гідності , бажання домогтися поваги і любові оточення і здатність їх отримати.

Диско

Святкову дискотеку влаштувала для шестикласників педагог-організатор Наталя Михайлівна Королькова. Веселий сміх, активний відпочинок, жарти, витіюваті танцювальні рухи, танцювальний батл між хлопцями та дівчатами. Така програма не може залишити байдужими наших непосидючих. Дві години пролетіли як одна мить. Стомлені та задоволені, діти розходилися по домівках. Такий відпочинок відкладається у пам'яті на довго. Користуючись нагодою дякуємо Наталі Михайлівні та бажаємо нових творчих знахідок.

Фестиваль української пісні

Сьомий рік поспіль розкриває обійми шкільний фестиваль української пісні. Всі учасники збенетежені, щасливі, в костюмах, переповнені почуттями гордості за свої таланти. 6-А представив пісню "Весняний вальс" Наталії Май. Ніжність, любов до мами, дяка за її турботу пронизали наш виступ. Шквальні оплески стали підтримкою нашого виступу.

Бережіть кохання

14 лютого 6-А прийняв активну участь у святкуванні Всесвітнього Дня закоханих. Святкова лінійка, "Пошта Амура", виставка валентинок. Всі ці заходи надали святкового настрою та ще раз наголосили про те, що треба берегти найцінніші почуття людини - любов та вірність. 

"Рівний-рівному" про кохання

Наталя Миколаївна Художник (педагог-тренер курсу "Рівний-рівному") запропонувала нашим шестикласникам поговорити про кохання. Ця пропозиція, напередодні Свята закоханих, викликала зацікавленість. Результатом тренігових вправ, ігр діти створили класне серце почуттів. Кожен зміг висловитися і зрозуміти важливість найвразливішого почуття - кохання.

Слово за словом

Наші казки та оповідання, які ми останнім часом писали, відправлено на обласний конкурс "Моральний вчинок". Ці публікації оформлено у вигляді газети класного колективу. Очікуємо результатів конкурсу. Сила слова має свою вагу.

Сила слова. Авторська казка

Навесні, коли пригріло сонечко, з-під землі почали пробиватися стебельця майбутніх ніжних квіточок. На одній з галявин два стебельця опинилися поруч. Коли дув вітерець вони, навіть,  мали змогу погомоніти про усілякі-всячини, а коли йшов дощ, разом посміхалися та раділи.  Та ось одна зустріч змінила усе їхнє життя.  Був собі звичайнісінький день. На галявину, як це часто трапляється, завітали гості.  Були вони дуже незвичайні.  Підслухавши розмову мандрівників, стебельця зрозуміли, що це слова. Тільки одне слово добре, лагідне, яскраве, а інше – лайливе та лихе. Слова між собою вели розмову. І якщо Добре слово було спокійним, то Лихе ладне було щомиті влаштувати бійку.  Добре слово присіло відпочити біля одного стебельця, а Лихе слово біля другого. Деякий час вони мовчали. Чутно було тільки спів пташок та гру вітру у листках дерев. Добре слово звернулося до першого  паростка: «Який ти  сильний, впевнений, мужній, завзятий. Не звертай уваги на усілякі перепони, ти  виростеш і подаруєш світу красу». Паросток почувши такі слова, став скоріше підійматися, наливатися соком землі.  А біля другого паростка завело розмову Лихе слово: «…». Ви б тільки чули, що воно наговорило! Другий паросток зніяковів і став поволі хилитися до землі.  Мандрівники, зібравшись, пішли геть з галявини, залишивши після себе, два паростки. Один сильний, готовий гори звернути, а інший слабий, розбитий, понівечений. Перший паросток хотів допомогти товаришеві, та не знав, що зробити. На галявині почувся тупіт, то повернулося слово… Добре слово. Воно нахилилося до змарнілого паростку і стало шепотіти: «Тебе любить земля, твій товариш, і я встиг тебе полюбити. Тримайся, ти одужаєш і теж подаруєш світові красу. Знайди в собі сили. Підіймайся. В тебе все вийде». Другий паросток, наче прокинувся від жахливого сну. Його стебельце стало протистояти сердечному болю. Добре слово посміхнулося і, попрощавшись, пішло з галявини. А перший паросток нахилився до свого товариша і почав нашіптувати другові добрі слова. Пройшов час. Обидва паростки перетворилися на красу світу – чарівні квітки. Та  свою історію повідали кожному, хто приходив на галявину.

Від автора: можливо ця історія і вигадка, та лихе слово може зруйнувати не тільки квітку, а й людину. Стережіться його. Воно руйнує нашу духовність, серце, людство.  

                                                                                      Ірина Вертейко

Денисові оповідки. Як ми газету писали.

Не буду називати героїв своїми іменами, і не скажу, чого в цій історії більше правди чи вигадки, та це і не дуже важливо. Важливо те, що ми зрозуміли після наших пригод. Тож починаю.

Вересневе сонечко з осіннім листочком привітало нас з початком навчального року. У наш клас, наче порив вітру, влетіла новина про створення класної газети. Що тут почалося! Кожен перекрикував один одного і сам себе. Так вирішували, про що будемо писати в газеті. І ось, наче блискавка, пролетіла ідея, що у газети повинна бути назва. Кинулися ми ще голосніше волати, щоб впевнити, що саме його або її назва газети краща. Із затінку вибралося питання про головного редактора класної газети. І враз до стелі полетіли зошити, ручки, шматки обірваних листків. Картина нагадувала політ у ракеті на космічній орбіті, коли біля космонавта літають усілякі предмети. Обличчя розпашілися, голоси посипли а волосся на головах підказувало, що потрібно все припинити. І ця мить настала. Тиша заповнила класну кімнату. Наче по команді всі в один голос вигукнули: «А давайте разом!». І знову зірвався клас. Та тільки на цей раз від сміху. 

Як допомогти дитині вчиится

1 . Особливо важливо твердо встановлений час початку домашніх занять . Цим виробляється звичка і до цієї години з'являється психологічна готовність до розумової роботи .

2 . Обов'язковою умовою є наявність постійного місця для занять , де необхідні предмети знаходяться під рукою . Це внутрішньо мобілізує , допомагає керувати своєю поведінкою.

 3 . Важливе правило - починати роботу негайно, не зволікати початок роботи. У людини, яка систематично починає роботу , період « втягування» короткий , справа йде швидше і ефективніше.

4 . Необхідні перерви в роботі , зміна виду діяльності ( з інтелектуальною на фізичну і навпаки) , тому під час занять через 20-25 хвилин необхідно робити перерву.

5 . Робота повинна йти в хорошому темпі. Необхідний час для виконання домашніх завдань становить у учнів початкової школи 45хвилин , для учнів середньої ланки ( 5-8 клас ) - 2-2,5 години, для учнів старшої ланки - 3,5 години.

6 . Не слід дозволяти школяру сидіти за уроками весь вечір безперервно або кілька годин поспіль. Якщо дорослий бачить, що за годину або два дитина майже не просунулася в його виконанні , то треба припинити марне заняття .

7 . Батькам не слід сидіти поруч з дитиною весь час , поки він робить уроки. Бачачи , що батьки готові постійно перебувати поруч, діти свідомо вирішують нічого не робити самостійно.

8. Гримаси , напруженість пози , зітхання , підняті брови й інші негативні прояви тільки додадуть напруженість у ваші взаємини , пов'язані з домашньою роботою. Будьте стриманими і терплячими.

Наші нагороди

Сьогодні районна сцена будинку культури приймала преможців районних, обласних, Всеукраїнських конкурсів та їх наставників. Програма "Віват" представила широкому колу досягнення району у сфері культури. Приємно підкреслити, що серед номінантів звання "Віват" отримала наш класний керівник Ірина Вікторівна Вертейко. Бажаємо їй нових творчих звершень!

"Рівний - рівному" у дії

Сьогодні відбулося чергове засідання тренінг-курсу "Рівний-рівному".  На занятті наші шестикласники доторкнулися до проблем наркоманії. Діти мали можливість обговорити пагубність цієї залежності, розглянули причини її виникнення. Кожен зробив для себе висновок, що здоровий спогсіб життя - запорука щастя.

Голка і Тканина. Авторська казка

Жили були Голка і Тканина. Але між ними постійно відбувалися сварки. Голка казала одне, а тканина мала свою думку. Одного разу між ними сталася сварка.

-         Привіт! – привіталася Голка.

-         Привіт! – повторила Тканина.

-         Як твої справи? – запитала Голка.

-         Добре, а в тебе як? – пересвідчилась тканина.

-         Теж добре – відповіла Голка.

-         Ой, як добре бути Тканиною, нас більше поважають ніж Голок – відповіла Тканина.

-         Не правда! – сказала Голка.

-         Правда, правда – відповіла Тканина.

-         А ось і ні. Ми теж багато чого робимо і людям допомагаємо шити – відповіла Голка.

-         Але, якщо не буде Тканини, то як Голка буде шити? – відповіла Тканина.

-         Твоя правда. Давай краще будемо дружити і разом приносити людям користь – запропонувала Голка.

-         Давай! – радісно погодилася Тканина.

Зажили вони дружно, працювали завзято, а люди з задоволенням носили одяг, який створи Голка та Тканина.

Валерія Самойленко.

Своя голова – краще. Авторська казка

Жив собі звичайнісінький хлопчик Сашко, який не мав власної думки. Що робили інші хлопчаки, він теж робив. Одного разу пішов дощ. На вулиці була канава, яка по краї набралася води. Хлопці почали стрибати через канаву. Сашко  - за ними. Хлопці вдоволено сміялися, а ось Сашкові на повезло, бо він не дострибнув до іншого боку канави. Одяг та взуття намокли. Через деякий час Сашко захворів. Мама запитала у сина:

-         Чому ти стрибав?

-         Всі стрибали, і я стрибнув, - відповів хлопчик.

-         Кожен повинен мати свою голову на плечах – порадила мама сину.

 Влад Абрамов

Юшка. Авторська казка.

Колись дуже давно жив король. Він любив юшку, але її ніхто не вмів готувати. Вирішив король послати посланця у всі краї, щоб той сповістив про винагороду за найкращу юшку. Прийшло в палац п’ять жінок. Почали вони варити юшку. Одна насипала більше перцю, друга  - солі, а третя пересмажила цибулю. Юшка вийшла не смачна. І сказав король, що у семи няньок дитя без ока. Тоді сам закотив рукава і став готувати юшку, а коли її спробував, то не міг насолодитися нею. Ця  справа і до душі припала і  користь принесла.

Артем Приймак

Сонце і Вітер. Авторська казка

Якось сердитий Вітер сказав Сонцю, що він могутніший. Сонце відповіло:

-         Давай перевіримо на тому чоловікові, хто зніме з нього плащ, той і могутніший.

Вітер почав дути з усією силою, яка в нього була, але чоловік ще сильніше загорнувся у свій плащ.

Тоді Сонце почало гріти чоловіка.

Він спочатку розстебнув два ґудзики, потім усі а пізніше зовсім зняв плащ.

-         Ось бачиш, Вітре, теплом та любов’ю можна досягти більшого, - сказало Сонце і подарувало свою яскраву посмішку чоловікові.

 

                                                                                       Настя Семенюк

Королева Палітра. Авторська казка.

Одного вечора  Оленка почала малювати  гарного коника та очі почали злипатися і дівчинка залишила його не розфарбованим на столі. Вона так втомилася за цілий день, що відразу заснула.

Ніч подарувала Оленці незвичайний сон. Побачила вона царський замок. На троні сиділа чарівна королева Палітра, а біля неї стояли сім її доньок, сім сестричок-кольорів і прізвище вони мали – Веселка. А біля них бігав коник, який не домалювала Оленка. Сестриці між собою сперечалися. Спочатку Оленка не відразу зрозуміла в чому справа, але королева їй все пояснила. Сестриці хотіли допомогти дівчинці розфарбувати коника і кожна з них хотіла це зробити першою. Одна говорила, що вона головніша, а другі, що вони, і королева ніяк не могла їх примирити. Тут Палітра звернулася за допомогою до Оленки та дівчинка розгубилася. А королева підтримала юну художницю. Вона плеснула в долоні і в пальцях з’явився чарівний пензлик. Спочатку він пояснив сестрицям, що треба поважати і любити один одного, уступати один одному. Далі вивчив з дівчатами веселу лічилку. Сестри прислухалися одна до одної і за допомогою лічилки, визначились, хто за ким буде розфарбовувати чарівного коника. Через годину робота була закінчена. Коник заграв яскравими кольорами та щастям, а замок Палітри наповнився світлом та радістю.

Коли Оленка прокинулася, то згадала свій незвичайний сон. Після уроків вона розфарбувала свій малюнок як сестриці з незвичайного замку. А для себе засвоїла урок, що треба поважати один одного, вміти чути інших, а не тільки себе, вирішувати всі питання мирно, і тоді все буде добре.

                                                                         Руслана Блащук

Казка про Підмет і Присудок. Авторська казка

                      

 Якось жили собі Підмет і Присудок і були вони ворогами. А ворогами вони були тому що , сперечались. Коли приходив ранок , то спочатку до  школи йшов Підмет , а зі школи першим намагався дібратися додому Присудок. Одного разу Підмет і Присудок зустрілися після уроків. Підмет і каже:

      -    А чи ти знаєш , що я головний член речення й відповідаю на питання хто?, або що?

-         Знаю. Я теж головний член речення , але я відповідаю на питання що робити ? що зробити ? -  відповідає Присудок.

-         Але я головніший за тебе - каже Підмет.

-         Ні! Я головніший та ще й   розумніший - відповідає присудок.

Тут по стежці йшла Мова , вона звернулася до галасливих членів речення :

-         Чому ви сперечаєтеся ?

-         Тітонько Мово, скажіть хто головніший  Підмет чи Присудок?

-         Ви обидва головні тому, що без вас не було б жодного речення.

Тоді тітка Мова  пояснила їм , що не варто сперечатися за якоїсь дрібниці , а треба  дружити й підтримувати один-одного. Відтоді підмет і присудок потоваришували.

        

                                                                                         

                                                                                                     Смородіна Віка

Казка про пошук правди Нета. Авторська казка.

У минулому столітті народився маленький Нетик. Його батьки покладали на нього багато надій. Йшов час. Нетик став дорослішати. Навколо нього спочатку з’явилася маленька павутинка, та не встиг він і оком моргнути, як ця павутинка перетворилася на  Глобальну мережу. Пішов Нет світом правди шукати. Все хотілося дізнатися чи потрібен він комусь, бо якось не по собі було. По дорозі він натрапив на Стареньку. Зрадів Нет можливості зразу ж знайти відповідь на свої терзання. Та Старенька з острахом поглянула на співрозмовника і, оглядаючись, та щось бурмочучи під носа, покульгала подалі від Нета. Від такої зустрічі настрій зіпсувався. І не було ніяких  просвітлень. Аж ось перед Нетом виросла постать Незнайомця. Цей чолов’яга виглядав дивакувато. Він мав чорний одяг та чорний, колючий погляд. Та при зустрічі з Нетом цей чолов’яга так оживився, що всі його думки розкрилися  як на долоні. І нікуди було втекти від них. Вони наступали єдиним фронтом: крадіжки, насильство, використання особистої інформації, брехня, розбещеність. Нет закрив очі! Голова запаморочилась. Власні думки були готові вибухнути. А тут ще плач. Нет обернувся і побачив Жіночку. Плечі в неї пониклі, з очей градом сиплються  сльози. І так йому захотілося її хоча б чимось розрадити, та почувши її історію Нет побіг світ за очі. А розповідь була про двох синочків-кровиночок, які повністю присвятили своє життя віртуальним пригодам, а про свою матір вони зовсім  забули.

Нет мчав, ховаючись від світу і насамперед від себе. «Хіба він народився лише для того, щоб шкодити та руйнувати?» - ці думки не давали йому спокою. Та наче з-під землі перед Нетом виросла ватага Хлопчаків та Дівчат. На вигляд вони мали років 11-12. Хоча настрій у них був і веселим, та Нетові зовсім не хотілося знову почути про себе погані звістки. Він тихенько прилаштувався до цієї галасливої ватаги і почув, що він насправді – корисний, бо ці діти, хоча  й маленькі, та вміють користуватися Інтернетом. Вони можуть знайти відповіді на запитання, прочитати книжки, переглянути стрічки кіно-романів, які потрібні на уроках літератури, мають можливість поспілкуватися з друзями з інших міст, а ще проектні роботи були б не можливі без Нету, і чого тільки варта можливість побачити світ та розказати про свої досягнення за допомогою цієї мережі.

Нет зупинився. Правда, яку він шукав лежала на поверхні: «Я потрібен світові, який виконує закони життя розумної, чесної, свідомої, Людини».

А Ви вже,шановні читачі, вибирайте свій шлях у Світовій мережі, уникайте Бруду, вчіться фільтрувати інформаційний Бум!

                        

                                                                    Ірина Вертейко

Всесвітній День безпечного Інтернету

У перший вівторок лютого відзначається День безпечного інтернету з 2004 року. Метою заходів у цей день є пропаганда свідомого ставлення до світової мережі особливо дітей та молоді.

Бажаємо Вам безпечного та корисного Інтернету!

Кольорові олівці. Авторська казка

                   

Жила на світі дівчинка на ім’я Ганнуся ,яка дуже любила малювати. Ганнуся була ще геть маленька, коли вона почала займатися мистецтвом. Прокинувшись зранку вона підходила до свого столику й малювала. Потім йшла в дитячий садок, а коли поверталася додому знову бралася за  свої малюнки.

Одного разу, вона малюючи, заснула з олівцем в руках. З цього й розпочалася історія. Може це й було насправді, та  Ганнуся була дуже задоволена пригодою. Дівчинці приснився сон, де жили кольорові олівці і кожен робив свою справу: червоний-вирощував троянди , синій ловив метеликів та рибок, жовтий спостерігав за сонцем , і всі інші олівці теж мали свою справу. Дівчинка з ними потоваришувала. А коли настав час повертатись,  олівці вирішили, що кожен з них зробить Ганнусі подарунок. Але дівчинці не сподобалися їхні малюнки: синій намалював бурхливе море, зелений - густий темний ліс, червоний  - пожежу. Мала художниця попросила, щоб вони намалювали таку картину, на якій були б усі кольори. Олівці погодилися й разом намалювали  дуже гарну, різнобарвну картину.

Прокинувшись зранку, Ганнуся побачила цю картину у себе на стіні і приємно здивувалася.  Тепер дівчинка запам’ятає цю мальовничу картину  назавжди, а друзі-олівці вчитимуться творити разом.

                                                                    Анна Безсмертна

Денисові оповідки. Футбольний м’яч. Авторська казка.

Одного разу ми з друзями пішли на тренування. Нам поталанило займатися у футбольній секції. Хлопці задирикувато ганяли м’яча від одних воріт до інших. Та ось раптом наш м’яч пробився. Всі ураз засмутилися. Дехто  просто пішов додому, а ми з Жеником почали мудрувати.

-        Давай накладемо йому пов’язку – звернувся я до друга.

-        Не допоможе – наполягав Женя.

-        Треба надати йому невідкладну допомогу. Я побіжу за інструментами, а ти охороняй нашого Круглячка.

Женя завзято став на варту. Обклав територію, яку охороняв, маленькими камінцями. Тож до мого повернення наш друг-Круглячок був у повній безпеці. Я ж біг дуже швидко, щоб не запізнитися надати допомогу. З собою приніс: клей, латку, насос, ножиці та всілякі дрібниці, які на мою думку, могли б допомогти врятувати нашого ігрового товариша. Операція тривала довго. На наших чолах то з’являлися, то зникали краплини поту від напруги та переживань за друга-Круглячка.  Та врешті-решт  ми з Жеником поклали м’яча у тінь, щоб він міг швидше прийти до норми. Женик від утоми присів на лавку, а я примостився біля нього. Ми безсило мовчали, не то від втрачених сил, не то від переживань.  Та раптом об наші ноги щось тернулося. Це був наш друг-Круглячок. Нашій радості не було меж. Ми, підстрибуючи, побігли до футбольних воріт, а наш м’яч почав стрибати ще вище, летіти ще швидше і  цілити ще точніше. Тренувальний матч для трьох друзів добігав кінця, та ми, збираючись додому, раділи думці, що на наступне тренування ми теж прийдемо утрьох.

                                           Денис Вертейко

Хлопчик і тінь. Авторська казка

Ця казка – фантазія, яка з’явилася на моєму аркуші паперу в одну мить.

Був сонячний день. Хлопчик з задоволенням вибіг погратися на вулицю. Сонечко стояло високо та припікало. На асфальтовій доріжці Хлопчина помітив свою тінь і почав з нею гратися. Йому було весело стрибати з ноги на ногу, з камінця на камінець, а прохожі  посміхалися, спостерігаючи за ним. Та наздогнати цю сіру пляму він не зміг, а тому відвернувся від неї, навіть тупнув ногою. Та ось раптом хмара закрила сонце. Навколо стало тьмяно і сіро.  Хлопець оглянувся навколо, і побачив, що  тінь зникла. Спершу він зрадів, що нарешті позбувся цієї «причепи», та чомусь на душі стало зовсім скудно.

Далі кожен може продовжити цю казку по - своєму. Та в моїй казці хмарка повільно полинула за вітром і сонце знову залило яскравим світлом асфальтову доріжку. Тінь Хлопчика наче б то ожила і вони разом продовжили свою забаву. Тінь зраділа зустрічі, а Хлопчина навчився цінити те, що поруч.

                                                                                                                                    Ірина Вертейко

День бабака

Традиційне народне свято День бабака відзначають 2 лютого в Північній Америці та Канаді. Цього дня прийнято будити бабака, який провів зиму в сплячці. Якщо звір не бачить своєї тіні та спокійно вилазить із нори, то весна буде ранньою. Якщо бабак бачить свою тінь і ховається назад у нору, то, за повір’ям, зима триватиме ще шість тижнів. Хоча прогнози бабака справджуються менш ніж у половині випадків, цей старий спосіб прогнозування погоди давно переродився в народні гуляння, особливо в тих місцях, де живуть найбільш популярні в США бабаки, зауважує РІА «Новости». Найзнаменитіший із них — Філ зі штату Пенсильванія — приніс своєму місту Панкссутон статус «Світової столиці погоди». Провінційне містечко з населенням трохи більше 6 тисяч осіб збирає до 40 тисяч гостей на костюмований обряд прогнозування весни.

Історія виникнення свята сягає дуже давніх часів, коли 2 лютого за григоріанським календарем християни Європи почали відзначати Стрітення Господнє. Вже тоді погоду саме в цей день уважали відповідальною за характер початку довгоочікуваної весни. 

Традиція людей перекладати відповідальність за довгострокові прогнози погоди на «братів наших менших» почалася ще в Давньому Римі, де 2 лютого щорічно відзначали День їжака. Метеорологічний прогноз у цей день будувався за поведінкою розбудженого їжа. Мешканці Західної Європи зберегли цю традицію і в більш пізні періоди, а ті, хто переселився в Північну Америку, захопили її з собою разом із іншими традиціями. По той бік океану, де їжаки не водилися, роль відповідального метеоролога перейшла до бабака.

Нагадаємо, в Україні День бабака проводять у Гайдарах на Харківщині та у Львові.

За матеріалами http://www.day.kiev.ua/uk/article/taym-aut/sogodni-vidznachaiemo-den-babaka

Шевченкіана у скульптурі